Категорія: Архів

Archive

ВІК ЦИРКОНУ З МЕТАРІОДАЦИТІВ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ СВІТИ МИХАЙЛІВСЬКОЇ СЕРІЇ (МЕГАБЛОК КМА)

Г.В. Артеменко1
E-mail: regulgeo@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-4528-6853
Л.В. Шумлянський1, 2
E-mail: leonid.shumlyanskyy@curtin.edu.au; https://orcid.org/0000-0002-6775-4419
А.Ю. Беккер3
E-mail: andreyb@ucr.edu; https://orcid.org/0000-0002-1154-0585
А. Хоффман 3
E-mail: andreyb@ucr.edu, hoffman@ucr.edu; https://orcid.org/0000-0002-5607-3845
1. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
03142, м. Київ, Україна, пр-т Акад. Палладіна, 34
2. Кертінський університет, Школа наук про Землю та планети
GPO Box U1987, м. Перт, Австралія, WA 6845
3. Department of Earth and Planetary Sciences, University of California, Riverside, CA 92521 USA

https://doi.org/10.15407/gof.2022.43.003

LA-ICP-MS U-Pb методом визначено палеоархейський (3264 ± 7 млн років) вік циркону з метаріодацитів олександрівської світи михайлівської серії з її розрізу у південно-східній частині ТімЯстребовської структури Курської магнітної аномалії (КМА). За геохімічними даними, вони виплавилися, ймовірно, в коровому магматичному джерелі з давніших сіалічних порід. Ці метаріодацити близькі за складом до кислих магматичних пород типу А, які утворюються в умовах континентальних рифтів і гарячих точок. Ріодацити олександрівської світи утворились, імовірно, під впливом плюму на тоналітовий фундамент, на початковому етапі формування зеленокам’яних поясів мегаблоку КМА. Особливостями їхнього складу є підвищений вміст калію до 6,20 %, висока залiзистість XFe до 0,67, низький вміст Sr, підвищений вміст високозарядних і рідкісноземельних елементів (РЗЕ). Вони збагачені легкими РЗЕ, а важкі РЗЕ слабо диференційовані. Вирізняється глибока негативна європієва аномалія (Eu/Eu* = 0,5). На відміну від них, пізніші мезоархейські (3,12 млрд років) кислі мета-вулканіти дічнянської світи зеленокам’яних структур КМА, подібні за складом до ТТГ, утворились за часткового плавлення метабазитів.

Ключові слова: мегаблок Курської магнітної аномалії, зеленокам’яні пояси, михайлівська серія, метаріодацит, циркон, U-Pb ізотопний вік, Тім-Ястребовська структура.

Download (PDF)

МІНЕРАЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БІСМУТУ В ПРОТЕРОЗОЙСЬКИХ РУДОНОСНИХ СТРУКТУРАХ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ІНГУЛЬСЬКОГО МЕГАБЛОКУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

С.М. Бондаренко 1
E-mail: sbond.igmr@ gmail.com, https//orcid.org/0000-0001-7948-3583
В.О. Сьомка 1
https//orcid.org/0000-0001-5202-4045
Л.М. Степанюк 1
https//orcid.org/0000-0001-5591-5169
О.В. Грінченко 2
E-mail: alexgrin@univ.kiev.ua, https//orcid.org/0000-0003-3030-1720
Б.Н. Іванов 3
В.М. Бельський 1
https://orcid.org/0000-0001-7990-1386

1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України,
03142, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Навчально-науковий інститут «Інститут геології»,
03022, вул. Васильківська, 90, Київ, Україна
3 ПЗЕ №46, КП «Кіровгеологія», 55222, с. Підгородня, Первомайський р-н, Миколаївська обл., Україна

Узагальнено інформацію щодо мінералогії та геохімії бісмуту в протерозойських рудоносних структурах Західної частини
Інгульського мегаблоку (Братсько-Звенигородська та Інгуло-Тясминська (Кіровоградська) структурно-металогенічні
зони). Розглянуто мінералого-геохімічні особливості поведінки цього металу в деяких золоторудних, уранових, рідкіс-
нометалевих родовищах району. Показано, що за досить низького вмісту (5—60 г/т) бісмут є типовим металом рудних
об’єктів калій-уранової формації та рідкіснометалевих пегматитів Полохівського і Станкуватського рудних полів. Упер-
ше визначено мінеральні форми бісмуту (самородний бісмут, Рb-бісмутин, галенобісмутин) у рудопрові Обгінний, де
зафіксовані аномально високі значення вмісту (до 0,8—1,3 %.) Геохімічною особливістю багатьох золоторудних об’єктів
району є майже повне домінування сполук бісмуту з телуром. У системі Ві-Те виявлені такі індивідуалізовані фази: хед-
леїт (Ві7Те3), телуробісмутит (Ві2Те3), цумоїт (ВіТе), пільзеніт (Ві4Те3), жозеїт-В (Bi4(S,Te)3). У скарнах Бандурківського
рудопрояву рання продуктивна асоціація є такою: мальдоніт + жозеїт-В + тетрадиміт, а пізня — самородне золото +
бісмутин. Сульфосолі бісмуту в різних рудних об’єктах присутні у складі сульфідної Cu-Ag-Bi та Pb-Ag-Bi мінералізації.

2018. Випуск 39

ЗМІСТ

З нагоди сторічного ювілею Національної академії наук України
Л.М. Степанюк, С.Г. Кривдік
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Геохімія і петрологія процесів породо- та рудоутворення

Шеремет Е.М., Николаев И.Ю., Сетая Л.Д., Агаркова Н.Г. Выделение прогнозных площадей зон метасоматитов Украинского щита геоэлектрическими методами
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 6-15

Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Жук О.А., Кухар М.В., Дмитренко К.Е. Геохімічна характеристика (мікроелементний склад) Бахтинського родовища флюориту
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 16-23

Степанюк Л.М., Гінтов О.Б., Мичак С.В. , Курило С.І., Довбуш Т.І., Зюльцле О.В., Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Коваленко Н.О.
Вік монациту кристалічних порід нижньої течії р. Ятрань (Дністровсько-Бузький мегаблок Українського щита) за уран-свинцевим методом
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Иванов Б.Н., Степанюк Л.М., Донской Н.А., Сёмка Л.В., Бондаренко С.Н., Шевела А.Ю.
Формация ураноносных щелочных натриевых метасоматитов центральной части Украинского щита: краткая геологическая характеристика, основные гипотезы образования
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Михальченко І.І., Ларіков А.Л., Заяць О.В.
Геохімічні аспекти генезису рудоносних альбітитів Новокостянтинівського уранового родовища
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Цимбал С.М., Шумлянський Л.В., Цимбал Ю.С.
Геохімічні особливості та вік кластогенних рутилів із алмазоносних конгломератів і пісковиків білокоровицької світи (північно-західна частина Українського щита)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Кравченко Г.Л., Кривонос В.П., Джелген Е.И.
Новые данные об ультрабазитах Мариупольского железорудного месторождения (Восточное Приазовье)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Кривдік С.Г., Дубина О.В.
Фосфор у сієнітах як індикатор петрогенезису та рудоносності лужних комплексів Українського щита
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Гаценко В.О., Кривдік С.Г.
Ефект Седергольма в дайках Покрово-Киріївського масиву (Приазов’я, Україна)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Наші автори 115

Правила для авторів 116

2018. Випуск 39

ЗМІСТ

З нагоди сторічного ювілею Національної академії наук України
Л.М. Степанюк, С.Г. Кривдік
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Геохімія і петрологія процесів породо- та рудоутворення

Шеремет Е.М., Николаев И.Ю., Сетая Л.Д., Агаркова Н.Г. Выделение прогнозных площадей зон метасоматитов Украинского щита геоэлектрическими методами
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 6-15

Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Жук О.А., Кухар М.В., Дмитренко К.Е. Геохімічна характеристика (мікроелементний склад) Бахтинського родовища флюориту
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 16-23

Степанюк Л.М., Гінтов О.Б., Мичак С.В. , Курило С.І., Довбуш Т.І., Зюльцле О.В., Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Коваленко Н.О.
Вік монациту кристалічних порід нижньої течії р. Ятрань (Дністровсько-Бузький мегаблок Українського щита) за уран-свинцевим методом
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Иванов Б.Н., Степанюк Л.М., Донской Н.А., Сёмка Л.В., Бондаренко С.Н., Шевела А.Ю.
Формация ураноносных щелочных натриевых метасоматитов центральной части Украинского щита: краткая геологическая характеристика, основные гипотезы образования
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Михальченко І.І., Ларіков А.Л., Заяць О.В.
Геохімічні аспекти генезису рудоносних альбітитів Новокостянтинівського уранового родовища
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Цимбал С.М., Шумлянський Л.В., Цимбал Ю.С.
Геохімічні особливості та вік кластогенних рутилів із алмазоносних конгломератів і пісковиків білокоровицької світи (північно-західна частина Українського щита)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Кравченко Г.Л., Кривонос В.П., Джелген Е.И.
Новые данные об ультрабазитах Мариупольского железорудного месторождения (Восточное Приазовье)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Кривдік С.Г., Дубина О.В.
Фосфор у сієнітах як індикатор петрогенезису та рудоносності лужних комплексів Українського щита
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Гаценко В.О., Кривдік С.Г.
Ефект Седергольма в дайках Покрово-Киріївського масиву (Приазов’я, Україна)
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 3-5

Наші автори 115

Правила для авторів 116