С.Г. Кривдік 1
E-mail: kryvdik@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0002-8356-1115
О.В. Дубина 1, 2
E-mail: dubyna_a@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0002-6003-4873
В.М. Бельський 1
E-mail: belskyi_vm@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0001-7990-1386
1. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, 03142, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут «Інститут геології»
03022, вул. Васильківська, 90, Київ, Україна
Попри значну інтенсивність і різноманітність дайкового магматизму в Інгульському мегаблоці, в Корсунь-Новомиргородському анортозит-рапаківігранітному плутоні (КНП) дайкові породи представлені обмежено. В плутоні до теперішнього часу достовірно не описано жодної дайки основних порід нормального ряду, а згадувані попередніми дослідниками дайки габро-діабазів або діабазових порфіритів через високий вміст SiO2, Na2O і К2О можуть бути класифіковані як породи середнього складу. Автори дослідили дайкову породу із Носачівського масиву, яку можна вважати єдиним відомим представником дайок основного складу в КНП. За петрохімічними характеристиками ця порода подібна до титаноносних габроїдів КНП, проте відрізняється наявністю високотитанистого магнетиту (не характерного мінералу КНП), а за вмістом SіО2 і Na2О + К2О її слід віднести до сублужного ряду. Більшість відомих у КНП дайок — переважно монцоніти, монцосієніти, менше поширені сієніти, доволі рідко спостерігаються і дайки гранітів. Як показали наші дослідження, у виділених раніше дайкових порфіритах відсутня діабазова структура, вміст піроксену становить перші відсотки, а значна (або й більша) їх частина має, ймовірно, ксеногенне походження. Згідно з результатами хімічного аналізу розглянутих дайкових порід, їх слід віднести до групи середніх порід, оскільки вміст SіО2 в них становить 54—60 % зі значним вмістом К2О, який часто переважає над Nа2О, фіксується низький вміст МgО та підвищений ТіО2, чим вони проявляють свою спорідненість із габроїдами КНП. У таких породах розраховується в значних кількостях нормативний ортоклаз і кварц. Тому ми вважаємо ці породи дайковими аналогами монцонітів (кварцвмісних або кварцових) і пропонуємо позначити їх терміном монцонітовий порфірит. Значне поширення монцонітів і сієнітів та їхніх дайкових аналогів вказує на чітко виражений монцоніт-сієнітовий тренд еволюції КНП.
Ключові слова: Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит, дайка, габро, анортозит, монцоніт.