А.М. Баран
https://orcid.org/0000-0002-5326-8014
О.Б. Висоцький
https://orcid.org/0000-0002-3542-4685
Т.І. Довбуш
https://orcid.org/0000-0002-3512-3313
О.В. Ковтун
https://orcid.org/0000-0003-0475-8778
Л.М. Степанюк
https://orcid.org/0000-0001-5591-5169
Т.Б. Яськевич
https://orcid.org/0000-0003-0969-5497
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна, 03142
https://doi.org/10.15407/gof.2024.45.054
Об’єктом дослідження є біотитові граніти, розкриті у кар’єрі Знам’янського родовища будівельного каміння у с. Суботці, розташованому у крайовій північно-східній частині Кропивницького масиву. Метою дослідження є вивчення анатомії кристалів акцесорних циркону і монациту, геохімічного складу останнього, визначення ізотопного віку порід за монацитом за допомогою U-Pb методу. Раніше вік цих гранітів за допомогою вказаного методу було визначено лише за цирконом: 2062 ± 11 млн рр., але за ядром одного з кристалів визначено конкордантний вік 2787 ± 24 млн рр. Результати нашого дослідження показують, що кристали циркону досить часто містять реліктові ядра, сформовані ще у породах субстрату. Вивчено мінеральний склад включень у монацитах. Установлено, що одна із фракцій монациту характеризується значною прямою дискордантністю, істотно вищим вмістом урану та значно більшим відношенням 206Pb/208Pb, порівняно з рештою фракцій. Це обумовлено захопленням криста- лами цієї фракції урану невдовзі після їх кристалізації. Таке захоплення цілком реальне, враховуючи наявність епігенетичних включень у частині кристалів монациту. Без урахування цієї фракції розраховано середнє зважене значення ізотопного віку 2024,8 ± 4,7 млн рр., СКЗВ = 23. Тобто результати уран-свинцевого датування цирконів помітно відрізняються від отриманих нами результатів датування монацитів. Це може бути обумовлено різним часом кристалізації циркону і монациту із гранітного розплаву. Іншою, вірогіднішою, причиною такої розбіжності в числових значеннях ізотопного віку є наявність у середині багатьох кристалів циркону добре діагностованих реліктових ядер, вік яких щонайменше неоархейський. Можливо, що кристали циркону, реліктові ядра в яких не виявлені, захопили давній радіогенний циркон під час кристалізації, що і обумовлює деяке (приблизно 40 млн рр.) розходження у результатах ізотопного датування.
Ключові слова: циркон, монацит, Кропивницький масив, кар’єр с. Суботці, уран-свинцевий метод, ізотопний вік.