О.В. Дубина 1, 2
http://orcid.org/0000-0002-6003-4873
С.Г. Кривдік 1
http://orcid.org/0000-0002-8356-1115
О.А. Вишневський 1
https://orcid.org/0000-0002-7206-2185
1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна, 03142
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка Навчально-науковий інститут «Інститут геології» вул. Васильківська, 90, Київ, Україна, 03022
https://doi.org/10.15407/gof.2024.45.021
Представлені результати мінералогічних досліджень меланократових альбіт-піроксенових збагачених апатитом порід Чернігівського карбонатитового масиву. Досліджувана порода була розкрита буровою свердловиною серед лужних сієнітів і представлена малопотужною жилою (до 30—50 см). Головними мінералами є егірин-діопсид, альбіт, підпорядковане значення мають залізистий флогопіт, амфібол (еденіт-катофоритової серії) та апатит (до 20 %), іноді фіксується аланіт, кальцит і пірит. Досліджувана порода подібна за мінеральним складом і високим вмістом апатиту до твейтозитів і твейтозит-піроксенітів масиву, які відомі у північній та центральній його частинах, але відрізняється від них за складом флогопіту й амфіболу. Останній не властивий типовим твейтозитам і твейтозит-піроксенітам цього масиву. Отримані дані дають підстави лише для гіпотетичних міркувань, згідно з якими досліджувана меланократова порода могла утворитись у результаті відділення від первинної карбонатитової магми лужного, суттєво водного, флюїду з його міграцією у лужні сієніти. Реакція флюїдів із останніми призводила до перекристалізації польового шпату з утворенням альбіту, та появи реакційного кальциту, флогопіту, амфіболу та апатиту. Водночас, твейтозити та твейтозит-піроксеніти масиву могли утворитись як результат диференціації (кумуляції) сієнітового розплаву, позаяк вони складені такими ж мінералами, як і вмісні сієніти, відрізняючись від останніх лише значним вмістом піроксену.
Ключові слова: твейтозит, егірин-діопсид, амфібол еденіт-катофоритової серії, карбонатити.