{:uk}Ю.В. Крошко
E-mail: ykrosh.79@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-7601-7760
М.С. Ковальчук
E-mail: kms1964@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-9265-9707
Інститут геологічних наук НАН України, 01601, вул. О. Гончара, 55б, Київ, Україна
https://doi.org/10.15407/gof.2023.44.063
Подано відомості про титан-цирконієву рудоносність кори вивітрювання та континентальних і узбережно-морських відкладів мезозой-кайнозою в межах Бирзулівської, Валуївської, Лікарівської, Андріївської, Новомиргородської, Витязівської ділянок, розташованих у південно-західній частині Корсунь-Новомиргородського плутону в межах Новомиргородського масиву. На підставі координат, опису і результатів опробування свердловин для цих ділянок створено цільову базу даних, на основі якої здійснено картографічні побудови. Представлено результати досліджень просторового розподілу товщини кори вивітрювання, пісків і перевідкладених каолінів нижньої крейди в межах Бирзулівської, Валуївської, Лікарівської, Андріївської ділянок; пісків та перевідкладених каолінів нижнього-середнього еоцену в межах Новомиргородської ділянки; четвертинних пісків у межах Витязівської ділянки.
З’ясовано, що латеральний розподіл товщини кори вивітрювання обумовлений рельєфом поверхні кристалічних порід фундаменту і частковим розмивом елювію в ході геологічного розвитку території. Натомість нерівномірний розподіл товщини мезозой-кайнозойських відкладів спричинений обсягами надходження теригенного матеріалу у басейн седиментації, фаціальними умовами утворення та розмивом і перевідкладенням речовини на вищі стратиграфічні рівні. Досліджено латеральний розподіл середнього вмісту ільменіту, рутилу, циркону і кореляційні зв’язки між ними в корі вивітрювання, перевідкладених каолінах і пісках зазначених ділянок. З’ясовано, що рудоносність кори вивітрювання та мезозой-кайнозойських континентальних і узбережно-морських відкладів парагенетично-просторово пов’язані між собою та обумовлені рудоносністю кристалічних порід фундаменту. Середній вміст ільменіту, рутилу і циркону в корі вивітрювання визначений їх середнім вмістом у материнських породах кристалічного фундаменту, в континентальних і узбережно-морських утвореннях мезозой кайнозою — вмістом у корі вивітрювання і проміжних колекторах (для відкладів, що залягають не на корі вивітрювання), фаціальними умовами утворення. Як правило, ореоли підвищеного вмісту мінералів просторово не співпадають, а кореляційні зв’язки між їхнім середнім вмістом здебільшого дуже слабкі або відсутні. Отримані результати підтверджують і доповнюють результати попередніх досліджень щодо рудоносності та перспектив нарощування мінерально-сировинної бази критичної сировини в межах Новомиргородського масиву. Результати досліджень можуть слугувати інформаційною базою для прогнозних, розшукових та видобувних робіт у межах досліджених ділянок.
Ключові слова: Корсунь-Новомиргородський плутон, Новомиргородський масив, кора вивітрювання, нижньокрейдові, нижньо-середньоеоценові та четвертинні відклади, товщина, ільменіт, рутил, циркон, вміст, латеральний розподіл вмісту.