МІНЕРАЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГУРІВСЬКОГО КОМПЛЕКСНОГО P-U-TR РУДОПРОЯВУ, ІНГУЛЬСЬКИЙ МЕГАБЛОК, УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ

{:uk}Л.В. Ісаков, e-mail: isakov_l@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-7672-9602
В.В. Сукач, e-mail: svital@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-4710-7230
Ю.Є. Хомич, e-mail: yuriykhomich@gmail.com; https://orcid.org/0009-0004-8924-6812

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, 03142, просп. Акад. Палладіна, 34, Київ, Україна

https://doi.org/10.15407/gof.2023.44.047

У статті викладено результати вивчення Гурівського апатит-уран-рідкісноземельного рудопрояву, приуроченого до контакту південної частини однойменного гранітоїдного масиву з метаосадовими породами інгуло-інгулецької серії. Аргілізити, які вміщують продуктивну мінералізацію, представлені двома зонами: нижньою монтморилоніт-хлоритовою і верхньою каолініт-хлоритовою з гідрослюдою. Мінералами-концентраторами рідкісноземельних елементів (ТR = 0,05—0,5 %) у корінних породах є ксенотим і монацит, а в аргілізитах виявлений лише ксенотим.
Водночас несуттєві домішки ітрію та лантаноїдів визначені в апатиті, хлориті та глинистих мінералах. Ксенотим і монацит містять також незначну концентрацію урану. Максимальний його вміст у ксенотимі може сягати 4,94 % UO2, а в аргілізитах не перевищує 0,86 %. Власних мінералів урану у дослідженій руді не виявлено. Вірогідно найпоширенішою формою його знаходження в аргілізитах є прилипання до поверхні глинистих і слюдистих мінералів завдяки процесам сорбції та адсорбції. Аномально високий вміст фосфору в межах рудопрояву пов’язаний із апатитовою мінералізацією. В кристалічних утвореннях апатит приурочений до скарнованих порід. В аргілізитах його концентрація подеколи сягає 5 %. Комплексне апатит-уран-рідкісноземельне зруденіння Гурівського рудопрояву сформувалось протягом складних тривалих процесів: гідротермально-метасоматичних перетворень високо карбонатних метаморфічних порід у контакті з гранітоїдним масивом та їх подальшої аргілізації низькотемпературними гідротермами ендо- і екзогенного походження.

Ключові слова: Інгульський мегаблок, Гурівський рудопрояв, аргілізит, ксенотим, монацит, хлорит, апатит.