{:uk}{:uk}
{:uk}Н.О. Крюченко 1
E-mail: nataliya.kryuchenko@gmail.com, https://orcid.org/0000-0001-8774-90
Е Я. Жовинський 1
E-mail: zhovinsky@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-1601-5998
П.С. Папарига 2
E-mail: paparyga.ps@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-4021-0809
О.А. Жук 1
E-mail: igmof.zhuk@gmail.com, https://orcid.org/ 0000-0002-5264-0750
М.В. Кухар 1
E-mail: mvk2819@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-3572-5194
1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України 03142, просп. Акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
2 Карпатський біосферний заповідник Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, 90600, вул. Красне Плесо, 77, Рахів, Україна
https://doi.org/10.15407/gof.2023.44.028
Вивчено карбонатні породи території Карпатського біосферного заповідника (вапняки, доломіти, мергелі) — визначено їхній мінеральний склад, карбонатність і вміст фтору. Розраховано середній вміст фтору у вапняках (0,038 %), доломітах (0,056 %), мергелях (0,06 %). Доведено, що збільшення вмісту домішок глинистих мінералів у карбонатних породах сприяє збільшенню загального вмісту фтору. Максимальний вміст фтору 0,18 % зафіксовано у глинистій фракції (<0,001 мм) мергелю Чорногірського масиву, мінімальний — 0,08 % у глинистій фракції вапняку Мармароського масиву. Результати отриманих досліджень дали змогу встановити, що вміст фтору в карбонатних породах зворотно корелює зі значенням карбонатності. Доведено, що збільшення вмісту фтору в карбонатних породах відбувається у послідовності вапняк — доломіт — мергель. За кінетичними кривими вмісту фтору у водних витяжках установлено рівновагу з твердою фазою: пісковику та вапняку — через 3 години, мергелю — через 8,5 годин. Це можна пояснити наявністю глинистої складової у мергелі (близько 70 %), внаслідок чого фтор надходить до розчину дуже повільно.
Ключові слова: фтор, карбонатні породи, осадові породи, десорбція, Карпатський біосферний заповідник