Л.А. Фігура
E-mail: liuba_figura@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-8009-2854
М.С. Ковальчук
E-mail: kms1964@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-9265-9707
Інститут геологічних наук НАН України 01601, вул. О. Гончара, 55б, Київ, Україна
https://doi.org/10.15407/gof.2022.43.059
Подано відомості про геологічну будову і рудоносність Осинової ділянки Межирічного родовища титанових руд, яке розташоване в північно-східній частині Володарськ-Волинського масиву Коростенського плутону і входить до складу одного з найперспективніших Волинського цирконій-титановорудного району. З’ясовано, що рудоносний потенціал Осинової ділянки визначений просторово-парагенетично пов’язаною рудною системою, яка складена титановмісними породами кристалічного фундаменту Володарськ-Волинського комплексу, їхніми корами вивітрювання, континентальними (іршанська світа, апт-альб) і морськими (мошно-руднянська світа, турон) продуктами розмиву і перевідкладення елювію. На підставі даних координат свердловин, їх опису, результатів опробування створено цільову базу даних, яка стала основою для картографічних побудов. Створено карти рельєфу поверхні і підошви та товщини елювіальних каолінів мезозой-кайнозою; перевідкладених каолінів і пісків апту-альбу; піщано-кременевого горизонту турону. З’ясовано, що у більшості випадків існує прямий кореляційний зв’язок між рельєфом підошви і покрівлі рудоносних відкладів. Як правило, існує обернений кореляційний зв’язок товщини відкладів із рельєфом їхньої підошви і покрівлі. Створено комплект карт, що демонструють латеральний розподіл середнього вмісту ільменіту в елювіальних каолінах, континентальних та морських відкладах апту-альбу і турону. Латеральний розподіл середнього вмісту ільменіту в різновікових і різногенетичних утвореннях осадового чохла є нерівномірним і характеризується значною контрастністю, кг/м3: в елювії — 0,4—57,2; в пісках апту-альбу — 1,0— 162,58; в перевідкладених каолінах апту-альбу — 1,5—125,48; в піщано-кременевому горизонті турону — 0,6—45,57. Найкращий кореляційний зв’язок існує між утвореннями кори вивітрювання й алювіальними відкладами апту-альбу. У відкладах, що залягають вище за геологічним розрізом, кореляційний зв’язок із елювієм втрачається. Дослідження розподілу значень вмісту ільменіту у вертикальному перетині свердловин показало, що він в пісках нерівномірний з одним або декількома рівнями максимального збагачення. Наприклад, у вертикальному перетині пісків (знизу вгору) присутні прошарки з різним вмістом ільменіту, кг/м3: 53,0—57,0; 27,0—37,0; 39,0—41,0; 10,0—23,0;
5,2—13,3; 27,0—68,2; 7,6—9,9; 49,0—56,0. Натомість у перевідкладених каолінах вміст ільменіту у вертикальному перетині здебільшого рівномірний; іноді присутній один чітко виражений рівень максимального збагачення (зрідка наявні два таких рівні). Наприклад, за переважного вмісту ільменіту 27,0—32,0 кг/м3, у нижній і верхній частинах прошарки з вмістом 48,0—63,0 та 42,0—68,0 кг/м3, а у середній частині пласта вміст становить 193,0—199,6 кг/м3. У піщано-кременевих породах турону максимальний вміст ільменіту приурочений до їхньої нижньої частини.
Ключові слова: Коростенський плутон, Межирічне родовище, ільменіт, Осинова ділянка, рудоносність.