Л.М. Степанюк 1
https://orcid.org/0000-0001-5591-5169
Н.М. Коновал 1
E-mail: nasa246@ukr.net, https://orcid.org/orcid.org/0000-0002-5645-0110
О.Б. Висоцький 1
https://orcid.org/0000-0002-3542-4685
Т.І. Довбуш 1
https://orcid.org/0000-0002-3512-3313
О.В. Білан 2
https://orcid.org/0000-0003-0964-6003
1 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України,
03142, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Навчально-науковий інститут «Інститут геології»,
03022, вул. Васильківська, 90, Київ, Україна
Уран-свинцевим ізотопним методом за акцесорним монацитом визначено вік гранітів Чигиринського масиву — 2040,0 ± 1,1 млн років. За результатами мінералогічних досліджень кристалів циркону зроблено висновок, що граніти цього масиву, як і гранітоїди Новоукраїнського, сформувалися за рахунок корової речовини, свідченням чого є наявність у середині кристалів цього мінералу реліктових ядер порід субстрату. Запропоновано об’єднати в один (наприклад, кропивницький) комплекс усі двопольовошпатові гранітоїди Інгульського мегаблоку, залишивши в складі новоукраїнського лише габроїди, інтрузивна природа та глибинне джерело яких не викликає сумнівів. Чигиринський масив має площу понад 3500 км2, розташований у північній частині Інгульського мегаблоку. Основний обсяг порід, що складають масив, займають граніти, що за своїм складом відповідають гранітам кіровоградського комплексу. За структурними ознаками серед них розрізняються граніти трахітоїдні і порфіроподібні, за складом — біотитові і гранат-біотитові. Вкрапленики зазвичай представлені мікрокліном (займає 40—50 % об’єму породи), що мають таблитчасту форму, розміром 3—8 мм, які часто вміщують дрібні включення кварцу і плагіоклазу. Крупні таблитчасті кристали мікрокліну досить часто подрібнені з країв. Ділянками крім мікрокліну трапляються таблитчасті кристали плагіоклазу, розміром до 5 мм. Порфіроподібні граніти Чигиринського масиву, поширені в межах Головківського кар’єру. Для визначення часу формування Чигиринського масиву датували монацити із біотитового граніту, відібраного в Головківському кар’єрі, розташованому південніше с. Скелівка.
Ключові слова: порфіроподібні граніти Чигиринського масиву, уран-свинцева ізотопна система, Український щит.
