Калійвмісні породи Українського щита: баланс речовини

Л.М. Степанюк 1, С.І. Курило 1, І.М. Котвіцька 1, О.В. Грінченко 2
1 – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2 – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут «Інститут геології»

Калійвмісні породи, насамперед двопольовошпатові гранітоїди, є досить поширеними на Українському щиті. У раніше опублікованих роботах було обговорено проблему джерела калію двопольовошпатових гранітоїдів, які завершують формування зрілої континентальної кори, на прикладі гранітоїдів Середнього Придніпров’я та гранулітової асоціації Дністровсько-Бузького мегаблоку. Зроблено висновок, що джерелом калію, масове надходження якого у верхні шари літосфери знаменує формування зрілої континентальної кори у вигляді родоначальних гранітоїдних розплавів двопольовошпатових гранітоїдів є біотит. Біотит у зоні нестабільності (перехід від РТ-умов
амфіболітової до гранулітової фації) розпадається і в результаті селективного плавлення материнських порід, разом з рубідієм і радіогенних ізотопом 87Sr переходить в розплав, чи у флюїд, у випадку, коли РТХ параметри не досягають умов плавлення. В грануліт-гнейсових областях окрім потужного гранітоїдного магматизму, калій надходить у високотемпературних флюїдах, що спричиняє масштабні прояви кремній-калієвого метасоматозу. Було також показано, що умовою надходження калію в породи гранулітових асоціацій є субдукція, що обумовлено необхідністю занурення під них біотитвмісних порід, оскільки вміст біотиту в породах гранулітових асоціацій низький і недостатній для продукування потрібної кількості калію. У цій публікації, на прикладі Середнього Придніпров’я, наведено розрахунок балансу речовини за калієм і стронцієм. З’ясовано, що для продукування гранітних селективних виплавок із вмістом К2О > 4 % та первинним ізотопним відношенням у двопольовошпатових гранітах понад 0,750, достатнє відношення між об’ємом субстрату та об’ємом двопольовошпатових гранітоїдів (материнського розплаву) – 8 : 1, що значно менше реального в Середньопридніпровському мегаблоці. Запропоновано критерії для класифікації (систематизації) тектонічної блоків УЩ.

Ключові слова: двопольовошпатові граніти, рубідій-стронцієва ізотопна система, баланс речовини, тектонічний блок, Український щит.