С.Г. Кривдік¹, В.В. Шаригін², В.О. Гаценко¹, Є.С. Луньов¹
1 – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 03680, просп. акад. Палладіна, 34, м. Київ, Україна E-mail: kryvdik@ukr.net
2 – Інститут геології та мінералогії ім. В.С. Соболєва СВ РАН 630090, просп. акад. Каптюга,3, м. Новосибірськ, Росія
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2016, 37: 3-14
https://doi.org/10.15407/gof.2016.37.003
Резюме
Наведено нові результати мікрозондового аналізу слюд із маліньїтів і дайкових сублужних габроїдів Покрово-Киріївського масиву. В габроїдах слюди представлені помірно глиноземистими (14–16 мас. % Al2O3) і титанистими (4,3–6,3 мас. % TiO2) флогопітами. Ксеноліти з маліньїтів складені високомагнезіальними (0,2 Fe#) низькоглиноземистими (7,9–11,2 мас. % Al2O3) та низькотитанистими (0,7–2,5 мас. % TiO2) різновидами – тетраферифлогопітами. У маліньїтах виділяється дві генерації слюд. До першої належать ранні різновиди, що розташовуються в загальній масі породи, створюючи великі порфірові поодинокі вкрапленики ромбоподібної, прямокутної чи неправильної форми з численними пойкілітовими включеннями нефеліну, клінопіроксену, титаніту, магнетиту та Sr-фторапатиту . Ранні слюди маліньїтів характеризуються низьким вмістом Al2O3 (6,4–8,8 мас. %), підвищеним і високим TiO2 (до 4,9 мас. %) та F (до 3,3 мас. %), у них кількість катіонів К більше, ніж Al (K > Al), а сума (Si + Al) < 4. За хімічним складом ці слюди відповідають тетраферианіту-тетраферифлогопіту. Однак у цих слюдах рідко проявляється зворотна схема абсорбції (оптичні тетраферифлогопіти є тільки в істотно слюдистому ксеноліті в маліньїті). Другу генерацію складають більш пізні різновиди – дрібні лусочки, що кристалізуються в мікроскопічних міаролоподібних включеннях (частіше в гетценіті) разом з пізніми мінералами: цеолітами, флюоритом, стронціанітом, пізнішим (II генерації) нефеліном. Для слюд ІІ генерації характерні низькі та занижені значення ТіО2 (0,8–2,5мас. %), MgO (1,4–10 мас. %), F (0–0,2 мас. %), та підвищений вміст Al2O3 (12,6–15,9 мас. %), що складає 1,3–1,5 катіонів Al в формулі. Вони відповідають анітам. Зроблено висновок, що доповнення дефіциту катіонів у тетраедрах (Si + Al < 4) переважно Ti4+, а не Fe3+, властиве слюдам лужних порід і деяких карбонатитів. Низька гли но земистість ранніх слюд у маліньїтах (K > Al) обумовлена агпаїтовими умовами утворення маліньїтів та їхньою підвищеною калієвістю. Низькоглиноземисті слюди кристалізуються разом з такими характерними для агпаїтових порід мінералами, як лужні піроксени і амфіболи, нефелін та содаліт, гетценіт, катаплеїт, Sr-фторапатит. Фтор характерний для більш магнезіальних різновидів слюд. Його вміст зменшується аж до повної відсутності з підвищенням залізистості. Імовірно, це пов’язано з пониженням температури, оскільки фтор не входить до складу високозалізистих анітів, які кристалізуються в мікроміаролах, навіть разом із флюоритом (тобто коли система була насичена фтором). Крім того, можливо, в процесі формування маліньїтів з підвищенням залізистості системи має місце розподіл фтору між слюдами та флюїдом – розплавом, як це визначено експериментально для системи залізистий біотит – гранітний розплав.
Ключові слова: Покрово-Киріївський масив, сублужні габроїди, маліньїти, флогопіт, тетраферифлогопіт, тетра ферианіт, аніт.
Література
1. Бутурлинов Н.В. Магматизм грабенообразных прогибов юга Восточно-Европейской платформы в фанерозое. Автореф. дис. … д-ра геол.-мин. наук. Киев, 1979. 52 с.
2. Гаценко В.О., Луньов Є.С. Нові дані про дайки лужних пікритів та пікробазальтів Покрово-Кіріївського масиву Приазовського мегаблоку Українського щита. Вісник Криворозького університету. 2015. № 1 (33). С. 42–48.
3. Елисеев Н.А., Кушев В.Г ., Виноградов Д.П. Протерозойский интрузивный комплекс Восточного Приазовья. М.-Л.: Наука, 1965. 204 с.
4. Коваленко Н.И. Кашаев А.А., Знаменский Е.Б., Журавлева Р . М. Относительно вхождения титана в слюды: (экс перим. исслед.). Геохимия. 1968. № 11. С. 1348–1356.
5. Кривдик С.Г ., Глевасский Е.Б., Левина Р .Л. О составе магнезиально-железистых слюд Черниговского карбона ти то вого комплекса. Минерал. журн. 1982. 4, № 2. С. 78–85.
6. Кривдик С.Г ., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1990. 408 с.0
7. Кривдік С.Г ., Гаценко В.О., Луньов Є.С., Вишневський О.А., Канунікова Л.І. Мінералого-петрологічні особли вості маліньїтів Покрово-Киріївського масиву (Приазов’я, Україна). Мінерал. журн. 2016. 38, № 2. С. 52–71.
8. Минералогия Хибинского массива (минералы). Т . 2 / Костылева-Лабунцева Е.Е., Боруцкий М.Н., Соколо ва М.Н., Шлюкова З.В., Дорфман М.Д., Дудкин О.Б., Козырева Л.В. М.: Наука, 1978. 586 с.
9. Секисова В.С., Шарыгин В.В., Зайцев А.Н., Стрекопытов С. Ликвационные явления при кристаллизации форстерит-флогопитовыхийолитов вулкана Олдоиньо Ленгаи, Танзания: по данным изучения включений расплава в минералах. Геология и геофизика. 2015. 56, № 12. С. 2173—2197.
10. Фанерозойский магматизм восточного Приазовья Украинского щита и связанные с ним полезные ископаемые (петро логия, геохимия и рудоносность) / Е.М. Шеремет, С.Г . Кривдик, Н.А. Козар и др. Киев: Компринт, 2015. 318 с.
11. Darrell J. Henry, Charles V. Guidotti. Titanium in biotite from metapelitic rocks: Temperature effects, crystal-chemical controls, and petrologic applications. Amer. Miner. 2002. 87. P . 375–382
12. Icenhower Y.P ., London D. Partitioning of fluorine and chlorine between biotite and granitic melt: experimental calibration at 200 MPa H2O. Contrib. Mineral. Petrol. 1997. 127, N 1–2. P . 17–19.
13. Rieder M., Cavazzini G., D’yakonov Y., et all. Nomenclature of the Micas. Canad. Miner. 1998. 36. P . 41–48.