Про Комишувацький масив метаультрабазитів (Західне Приазов’я)

Кравченко Г.Л.¹ , Русаков М.Ф.²

1 –Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2 –ПГО “Донбассгеология”, м. Бахмут, Україна

Мова: російська
Геохімія та рудоутворення  2016, 37: 22-42

https://doi.org/10.15407/gof.2016.37.022

Уперше виявлено і закартовано Комишувацький масив метаульрабазитів, що розташований на ПнЗ продовженні Сорокинської тектонічної зони (СТЗ). Породи масиву представлені аподунітовими і апоперидотитовими серпентинітами, перидотитами, олівіновими та безолівіновими піроксенітами, а також метаморфізованими їх відмінами – горнблендитами, актинолітитами, тремолітитами і флогопіт(хлорит)-тремоліт-антофілітовими породами. Масив слабо диференційований, у периферічних частинах складений олівіновими піроксенітами, а в центральній – серпентинітами і перидотитами. Детально охарактеризовано петрографічні, петрохімічні і геохімічні особливості порід, породоутворювальні та рудні мінерали, якими вони складені. Наявність ТіО2, Al2O3, СаО і лугів, підвищена загальна залізистість та невисокі значення співвідношення M/F i Cr/Al свідчать про приналежність вивчених порід до ультрафербазитів (габро-перидотитова формація). Висловлено припущення про те, що досліджувані породи є переважно матаморфогенними утвореннями, що виникли за рахунок дегідратації сер пен ти ну в процесі укорінювання гранітоїдів. Наведено дані про внутрішню будову масиву, взаємовідношення його із СТЗ і про деяку схожість і відмінність метаультрабазитів масиву з метакоматіїтами, що виявленими недавно у південній частині СТЗ. Встановлено, що метаультрабазити Комишувацького масиву генетично тісно пов’язані з ультрабазитамиСТЗ і є прямим ПнЗ продовженням пластових інтрузій, розвинутих у прибортових частинах уздовж усієї СТЗ.

Ключові слова: масив, метаультрабазит, мінерал, порода, інтрузія.

Література

  1. Байраков В.В. Про метаморфізм ультраосновних порід Західного Приазов’я. Доп. АН УРСР, сер. Б. 1972. № 2. С. 99–102.
  2. Байраков В.В. Нові дані з мінералогії азбестоносних метаультрабазитів Західного Приазов’я. Доп. АН УРСР, сер. Б. 1979. № 7. С. 498–503.
  3. Бобров О.Б., Малюк Б.І., Сіворонов А.О. Метакоматіїти Сорокинської зеленокам’яної структури (Західне Приазов’я). Мінерал. журн. 2001. 23, № 2/3. С. 84–94.
  4. Богатиков О.А., Васильев Ю.Р ., Дмитриев Ю.Н. и др. Магматические горные породы. Ультраосновные породы. М.: Наука, 1988. Т . 5. 508 с.
  5. Велинский В.В., Банников О.А. Оливины альпинотипных гипербазитов. Новосибирск: Наука, 1986. 103 с.
  6. Галецкий Л.С., Соллогуб В.Б., Чекунов А.В. Толщина земной коры и металлогения Украинского щита. Докл. АН УССР, сер. Б. 1985. № 10. С. 12–16.
  7. Глевасский Е.Б. Зеленокаменные пояса и перспективы поисков золотого оруденения в Приазовье. Минерал. журн. 1996. 18, № 4. С. 72–88.
  8. Дир У.А., Хауи Р .А., Зусман Дж. Породообразующие минералы: В 5 т. М.: Мир, 1965. Т . 1. 371 с.
  9. Дир У.А., Хауи Р .А., Зусман Дж. Породообразующие минералы: В 5 т. М.: Мир, 1965. Т . 2. 406 с.
  10. Єсипчук К.Ю., Бобров О.Б., Степанюк Л.М. та ін. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (пояснювальна записка). К.: УкрДГРІ, 2004. 29 с.
  11. Курепин В.А. Термодинамический анализ минеральных равновесий в пироксенсодержащих горных породах. Породообразующие пироксены Украинского щита. – К.: Наук. думка, 1979. С. 115–127.
  12. Маракушев А.А. Влияние температуры на равновесия ортопироксен-клинопироксен и ортопироксен-оливин. Метасоматизм и другие вопросы физико-химической петрологии. М.: Наука, 1968. С. 31–52.
  13. Маракушев А.А. Петрогенезис и рудообразование. М.: Наука, 1979. 264 с.
  14. Перчук Л.Л. Равновесия породообразующих минералов. М.: Наука, 1970. 391 с.
  15. Соболев Н.Д. К петрохимии ультраосновных горных пород. Геохимия. 1959. № 8. С. 679–695.
  16. Сутурин А.Н. Геохимия гипербазитов Восточного Саяна. Новосибирск: Наука, 1978. 141 с.
  17. Усенко И.С. Основные и ультраосновные породы Западного Приазовья. К.: Изд-во АН УССР , 1960. 177 с.
  18. Фомин А.Б. Геохимия гипербазитов Украинского щита. К.: Наук. думка, 1984. 232 с.
  19. Чернышов Н.М., Бочаров В.Л., Фролов С.М. Гипербазиты КМА. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1981. 252 с.
  20. Штейнберг Д.С., Чащухин И.С. Серпентинизация ультрабазитов. М.: Наука, 1977. 312 с.
  21. Щербак Н.П., Есипчук К.Е. Установление древнейших гранитоидов в докембрии Приазовья. Докл. АН УССР, сер. Б. 1977. № 10. С. 904–906.
  22. Яковлев Б.Г ., Степченко С.Б. Минеральные равновесия и условия метаморфизма докембрийских мафитов. К.: Наук. думка, 1985. 224 с.
  23. Яковлев Б.Г ., Кравченко Г .Л., Русаков Н.Ф. Метаморфические комплексы Сорокинской зоны (Приазовье) – продукт деструкции гранулитовой архейской коры. Геол. журн. 1989. № 5. С. 111–117.
  24. Helena S., Kejji Y. Thermal transformation of chrysotile studied by high resilution electron microscopy. Clays and Clay Miner. 1979. 27, N 3. Р . 161–174.
  25. Hollister L.S., Grissom G.C., Peters E.K. Confirmation of the empirical correlation of Al in hornblende with pressure of solidification of calcalkoline platons. Amer. Miner. 1987. 72. P 231-239

Download (PDF)