Іванов Б. Н.¹, Степанюк Л.М.², Донський М.О.², Сьомка В.О.², Бондаренко С.М.²
1 – ПЗЕ № 46, КП «Кіровгеологія»
2 – Інститут геохімії, мніералогїі та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Київ
Мова: російська
Геохімія та рудоутворення 2016, 37: 74-85
https://doi.org/10.15407/gof.2016.37.074
Вивчені новоукраїнські гранітоїди Новокостянтинівського родовища формації лужних натрієвих метасоматитів: визначений вміст U, Th, лугів (K2O і Na2O), Pb (загальний вміст і ізотопний склад), для частини проб виконана f-радіографія. За геологічним положенням гранітоїдів, що залягають серед лужних метасоматитів, виділено три групи, які мають свою геохімічну специфіку . Гранітоїди першої групи розташовані серед лужних метасоматитів і контактують з тілами “сієнітів” і альбітитів, відрізняються підвищеним вмістом урана порівняно з гранітоїдами крис талічної основи. Друга група приурочуена до висячого боку родовища и знаходиться за межами ореолів лужних порід. Вона відрізняється суттєвою геохімічною неоднорідністю; незначно, в порівнянні з гранітоїдами кри ста лічної основи та першої групи, збіднена на уран. Третя група також знаходиться поза межами ореолів лужних натрієвих метасоматитів і приурочена до глибоких горизонтів Новокостянтинівського родовища. З породами цього типу пов’язаний дефіцит урану . Винос його відбувається за рахунок легкорухливих, міграційноздатних форм. Існування зон дефіциту (виносу) урану на Новокостянтинівському родовищі дозволяє зі всієї сукупності гіпотез щодо генетичної природи урановорудних об’єктів виділити основну – гіпотезу ближньої або дальньої (глибинної) мобілізації.
Ключові слова: Новокостянтинівське родовище, лужні натрієві метасоматити, уран, геохімія, рудогенез.
Література
1. Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. Ред. Я.Н. Белевцев. Киев: Наук. думка, 1995. 395 с.
2. Геология и генезис месторождений урана в осадочных и метаморфических толщах. Ред. Я.Н. Белевцев, В.И. Данчев. М.: Недра, 1980. 270 с.
3.Геохронологияраннего докембрия Украинского щита. Протерозой. Ред. Н.П.Щербак. Киев: Наук. думка, 2008. 240 с.
4. Егоров Ю.П. Химические составы горных пород, региональные кларки и геохимические фоны химических элементов Украинского щита. Геол. журн. 1985. № 6. С. 83–95.
5. Жуков Ф.И., Гнатенко О.В., Лапуста В.Ф. Источники вещества рудогенных растворов на месторождениях урана альбититового типа по данным изотопного состава S, C, O, Pb. Материалы по геологии урановых месторождений. 1981. № 68. С. 118–123.
6. Иванов Б.Н. Анализ гипотез образования урановорудных объектов формаций щелочных натриевых метасоматитов центральной части Украинского щита. Минерал. журн. 2014. № 1. С. 74–81.
7. Иванов Б.Н., Михальченко И.И. Минералого-геохимическая характеристика и особенности простран ст вен но го распространения диафторированных пород центральной части Украинского щита. Мінеральні ресурси Украї ни. – 2015. № 2. С. 39–44.
8. Калашник А.А., Москаленко Г .М. Геолого-структурные особенности пространственного размещения ким бер литопроявлений и урановорудных объектов в Кировоградском рудном районе Украинского щита. Мінеральні ресурси України. 2010. № 2. С. 8–17.
9. Комаров А.Н., Черкашин Л.А. Редкометальные тектоно-метасоматические зоны Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1991. 180 с.
10. Крупенников В.А., Толкунов А.Е., ХорошиловЛ.В. и др. Геологические структуры эндогенных урановых рудных полей и месторождений. М., 1986. 232 с.
11. Мигута А.К.Петрохимическая зональность ультраметаморфических гранитоидов центральной части Украин ского щита. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение геологии. 1987. 62, Вып. 4. С. 76–86.
12. Мигута А.К. Ведущие типы ураноносных месторождений докембрийских щитов и перспективы выявления высокорентабельных рудных объектов. Материалы по геологии месторождений урана, редких и редкоземельных металлов. 1991. № 132. С. 32–38.
13. Мигута А.К., Модников И.С. Историко-геологическая модель эндогенного уранового рудообразования. Отеч. геология. 1995. № 1. С. 28–35.
14. Омельяненко Ю.И. Околорудные гидротермальные изменения пород. М. : Недра, 1978. 214 с.
15. Рыболов Б.Л., Омельяненко Б.И. Источники рудного вещества эндогенных урановых месторождений. М.: Наука, 1989. 280 с.
16. Степанюк Л.М., Бондаренко С.М., Сьомка В.О. та ін. Джерело натрію та урану ураноносних альбітитів (на прикладі Докучаївського родовища Інгульського мегаблоку Українського щита). Геохімія та рудоутворення. 2012. № 31–32. С. 99–104.
17. Титов В.К. Дислокационный метаморфизм и рудообразование. Материалы по геологии урановых месторождений. 1983. № 84. С. 17–28.
18. Тишкин А.И., Тарханов А.В., Стрельцов В.А. Урановые месторождения древних щитов. М.: Недра, 1990. 143 с.
19. Фомин Ю.А., Демихов Ю.Н., Сущук Е.Г . Поведение урана в процессе эволюции альбититовых месторождений Кировоградского мегаблока. Докл. НАН Украины. 2010. № 1. С. 131–137.
20. Шмариович Е.М., Модников И.С. К проблеме источника урана при рудообразовании. Геология рудных месторождений. 1988. № 5. С. 5–16.