О.А. Калініченко, О.Б. Брик, А.М. Калініченко, О.О. Юшин
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 03680, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна е-mail: kalinichenko@igmof.gov.ua
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2016, 37: 65-73
https://doi.org/10.15407/gof.2016.37.065
Проведено визначення вмісту різних форм води (Н2О, ОН і інш.) у кварці ряду родовищ з використанням методів ядерного магнітного резонансу (ЯМР) 1Н, 23Na i 27Al та рентгенофазового аналізу (РФА). Досліджено зразки кварцу різного типу з золоторудних родовищ Мурунтау , Аллах-Юнь і Оноч-Аллах, Балей, Аксу , Березівське, Дж-Кату та з родовищ і рудопроявів України (з Криворіжської зони і по різних перетинах Клинцівської золоторудної зони). Додатково досліджено кварц із поліметалічних руд (Садон-Згід, Чукотка), в яких золото практично відсутнє. Встановлено вміст молекул Н2Овкл і ОН- груп серицитового типу (тобто, в серициті) у кварці різних золоторудних родовищ. Показано, що дані ЯМР 23Na і 27Al дозволяють визначити тип домішкового серициту – мусковітовий, чи парагонітовий, вміст якого складає частки відсотка. Показано, що кварц золоторудних родовищ можна розділити на три типи, виходячи з вмісту різних форм води. Перший тип – кварц, в якому є молекули Н2Овкл і ОН-групи серицитового типу, що вказує на гідротермальний процес з серитизацією вмісних польових шпатів, кварц –серицитовий метасоматоз. Другий тип – кварц, в якому присутні, в основному , молекули Н2Овкл за відсутності або незначної кількості ОН-груп серицитового або іншого типу , що вказує на інший тип гідротермального процесу .Третій тип – кварц, в якому вміст молекул Н2Овкл не перевищує 0,01 мас. % або вони відсутні, ОН-групи серицитового або інших типів присутні або відсутні, що вказує на незначний гідротермальний процес. Встановлено, що серед досліджених зразків кварцу золоторудних родовищ більшість зразків другого типу , менша кількість – першого і ще менше – третього типу . Висунуто припущення, що в родовищі Клинці відбувався метасоматоз, подібний до інших родовищ, але значно меншої інтенсивності: в навколорудних товщах – кварц-серицитовий метасоматоз типу Балей, в рудній зоні – метасоматоз типу Мурунтау . На основі отриманих даних ЯМР 1Н проведено оцінки температур утворення кварцу родовищ Мурунтау , Балей і Клинці, які добре корелюють з відомими оцінками температур гідротерм цих родовищ і температурами низькотемпературного метасоматозу (250–400 °С).
Ключові слова: кварц, золоторудні родовища, ядерний магнітний резонанс, рентгенофазовий аналіз, гідротермальні процеси.
Література
1. Возняк Д.К. Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення. Київ: Наук. думка, 2007. 280 с.
2. Дир У.А., Хауи Р .А., Зусман Дж. Породообразующие минералы. Т .4. Каркасные силикаты. М.: Мир, 1966. 482 с.
3. Калініченко О.А., Брик О.Б., Калініченко А.М. таін. Структурні зміни у польових шпатах із порід Клинцівського рудопрояву золота за даними ядерного магнітного резонансу. Зап. Українського мінералогічного товариства. 2014. Вип. 14. С. 47–57.
4. Калюжний В.А. Основи учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наук. думка, 1982. 238 с.
5. Снісар В.П., Калініченко А.М., Матяш І.В. Нова точка зору на джерело води в гідротермальних системах зон розломів. Доп. АН України. 1993. № 1. С.105–108.
6. Сущевская Т .М, Калиниченко А.М., Князева С.И. Анализ води включений в минералах методом протонного магнитного резонанса (ПМР). Геохимия. 1989. № 10. С. 1460–1465.
7. Фалькович А.Л. Геохимические особенности золотого оруденения (на примере Клинцовского месторождения) Геолого-мінералогічний вісник. 2005. № 2. С. 105–108.
8. Широких И.Н. Околорудные метасоматиты Балейского месторождения в Восточном Забайкалье. Гидротермаль ное низкотемпературное рудообразование и метасоматоз. Тр. Инст. Геол. и геофиз. Сиб. отд. АН СССР. Новоси бирск: Наука. 1982. Вып. 505. С. 118–142.
9. Kirkpatrick R.J., Kinsey R.A., Smith K.A. et al. High resolution solid-state sodium-23, aluminum-27, and silicon-29 nuc lear magnetic resonance spectroscopic reconnaissance of alkali and plagioclase. Mineral. Mag. 1995. 59. № 1. Р . 47–61.