Л.М. Степанюк, Т.І. Довбуш, С.І. Курило, І.М. Лісна
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України пр. акад. Палладіна, 34, м. Київ, 03680, Україна
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2016, 36: 72-81
https://doi.org/10.15407/gof.2016.36.072
У Дністровсько-Бузькому мегаблоці виділено декілька гранітоїдних комплексів – гайворонський, літинський, побузький та бердичівський, що характеризують окремі етапи гранітоїдного магматизму. На завершальному етапі прояву кислого магматизму були сформовані жильні тіла, складені переважно аплітами, апліто-пегматоїдними, біотит-мікроклін-плагіоклазовими гранітами, а також піроксенвмісними їх відмінами – антипертитовими ендербітами та чарнокітами. За допомогою уран-свинцевого ізотопного методу визначено вік (за цирконом і монацитом) жильних гранітоїдів, поширених в басейні р. Південний Буг (Середнє та на Верхнє Побужжя). З’ясовано, що граніти жильної фації в Дністровсько-Бузькому мегаблоці формувалися впродовж майже 100 млн років (2,06–1,96 млн років тому). Найдавніші жильні граніти представлені піроксеновими відмінами, наймолодшою гранітною породою є апліт. Загалом у різних блоках Побужжя жильні граніти, з подібними за Р–Т умовами формування, є асинхронними утвореннями. Анатектичні виплавки ендербітів у районі с. Завалля кристалізувалися 1992,7 ± 2,1 млн років тому, жила чарнокіту у Літинському кар’єрі – 2033,7 ± 2,3 млн років тому, а плагіочарнокіт у Гайворон ському кар’єрі – 2035,1 ± 3,2 млн років тому. Ще більший віковий інтервал формування гранітів з парагенезисом амфіболітової фації 2040,9 ± 2,6 млн років лейкосома серед гранітів бердичівського типу (Же же лівський кар’єр), такий же вік (2039,7 ± 0,5 млн років) має біотитовий граніт Чаусівського кар’єра, дещо молодшими є гранітоїди, що розвиваються по супракрустальних породах бузької серії (1,98 млрд років) і наймолодшою гранітною породою є апліт (1960,9 ± 3,6 млн років) Головчинського кар’єра. Граніти жильної фації в межах Дністровсько-Бузького мегаблоку не значно відірвані в часі від формування основної маси гранітів і мігматитів, серед яких вони поширені.
Ключові слова: Український щит, Дністровсько-Бузький мегаблок, граніти, U-Pb датування.
Література
1. Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.В., Верхогляд В.М., Легкова Г.В., Скобелев В.М., Терец Г.Я. ИГМР-1 – Междуна родный стандарт циркона для уран-свинцовых изотопных исследований // Геохимия и рудообразование. – 1995. – Вып. 21. – С. 164–167.
2. Бондаренко С.М., Карли З.В., Степанюк Л.М., Сьомка В.О., Донський М.О., Сьомка Л.В.. Заваллівський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування // Геохімія та рудоутворення. – 2014. – Вип. 34. – С. 3–17.
3. Бондаренко С.М., Карли З.В., Степанюк Л.М., Сьомка В.О., Донський М.О.Гайворонський рудопрояв калій-урано вої формації: мінералогія, геохімія, час формуванн я // Мінерал. журн. – 2014. – 36, № 4. – C. 117–125.
4. Геохронологическая шкала докембрия Украинского щита / Щербак М.П., Артеменко Г .В., Бартницкий Е.Н., Верхо гляд В.М., Комаристый А.А., Лесная И.М., Мицкевич Н.Ю., Пономаренко А.Н., Скобелев В.М., Щербак Д.Н. – К. : Наук. думка, 1989. – 144 с.
5. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (пояснювальна записка) / Єсипчук К.Ю., Бобров О.Б., Степанюк Л.М., Щербак М.П., Глеваський Є.Б., Скобелєв В.М., Дранник А.С., Гейченко М.В. – К. : УкрДГРІ, 2004. – 30 с.
6. Степанюк Л.М., Андрієнко О.М., Довбуш Т.І. Ізотопний вік чарнокітів Середнього Побужжя // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2002. – № 1–2. – С. 111–115.
7. Степанюк Л.М., Грінченко О.В., Загнітко В.М., Бартніцький Є.М. Уран-свинцевий вік жильних гранітоїдів Середнього Побужжя // Доп. НАН України. – 1996. – № 11. – С. 129–133.
8. Степанюк Л.М. Последовательность проявления геологических процессов в породах бугской серии, Среднее Побужье // Минерал. журн. – 1999. – 21, № 5–6. – С. 86–92.
9. Степанюк Л.М., Скобелєва В.М., Довбуш Т.І., Бобров О.Б., Меркушин І.Є. Час вкорінення гранітів в породи бузької серії (на прикладі Хащувато-Заваллiвської структури) // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2005. – № 2. – С. 26–32.
10. Степанюк Л.М., Пономаренко О.М., Петриченко К.В., Курило С.І., Довбуш Т.І., Сергеєв С.А., Родіонов М.В. Урансвинцева ізотопна геохронологія гранітоїдів бердичівського типу Побужжя (Український щит) // Мінерал. журн. – 2015. – 37, № 3. – С. 51–66.
11. Krough T.E. A low contamination method for hydrotermal decomposition of zircon and extraction of U and Pb for isotopic age determination // Geochim. Cosmochim. Acta. – 1973. – 37, № 3. – P . 485–494.
12. Ludwig K.R. Pb Dat for MS-DOS, version 1.06 // U.S. Geol. Survey Open-File Rept. – 1989. – № 88 – 542. – P . 40.
13. Ludwig K.R. ISOPLOT for MS-DOS, version 2.0 // U.S. Geol. Survey Open-File Rept. – 1990. – № 88 – 557. – P . 38.