С.М. Цимбал, С.Г. Кривдік, Ю.С. Цимбал
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України пр. акад. Палладіна, 34, м. Київ, 03680, м. Київ, Україна E-mail: yu.tsymbal@nas.gov.ua
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2016, 36: 89-102
https://doi.org/10.15407/gof.2016.36.089
Наведено результати петрографічних і мінералогічних досліджень дуніту інтрузиву Малий Острожок, розміщеного в північній частині Подільського мегаблоку Українського щита. Розмір його на сучасному ерозійному зрізі 150´350м, падіння на південь під кутом 45–50°. Інтрузив прориває граніти бердичівського комплексу віком 2050–2020 млн років, має з ними реакційні контакти і містить ксенокристи характерних для цих порід альмандину і біотиту . Вперше детально вивчено хімічний склад породоутворювальних мінералів дуніту – олівіну , хроміту , флогопіту , амфіболу і піроксену . Олівін представлений форстеритом (f = 9–11 %) з підвищеним вмістом NiO (в середньому 0,45%) і низьким – CaO. Ортопіроксен за складом відповідає алюмоенстатиту і алюмобронзиту (Аl2О3– 1,0–3,8%, f= 10–14 %). Клінопіроксен трапляється рідко і належить до діопсиду (f = 11–13 %) та малохромистого діопсиду (f = 4,3 %). Флогопіт переважно інтерстиційний, високомагнезіальний (МgО – 23–26 %, f = 4–8 %). Амфібол інтерстиційного типу – гастингситова, еденітова і актинолітова рогова обманка. Хромшпінеліди утворюють ідіоморфні кристали октаедричного габітусу у вигляді включень в олівіні та флогопіті або окремих кристалів і їхніх сегрегацій в інтерстиціях. Вміст їх у дуніті становить 1–3 %, склад варіює в межах, %: Сr2О3– 58–46; Аl2О3– 12–23; FеО – 20–25; Fе2О3– 0–5; МgО – 6–9. Вони представлені двома мінеральними видами – хромітом і алюмохромітом помірної магнезіальності та низької титанистості. Для них характерна чітка зворотна залежність між вмістом Сr2О3 і Аl2О3 + Fе2О3 та менш виразна між Сr2О3 і МgО. Всі хроміти високозалізисті (f = 55–70 %) і мають корове походження. Серед них відсутні високомагнезіальні різновиди, властиві ксенолітам мантійних дунітів і перидотитів із кімберлітів. Інтрузив дуніту має ознаки кристалізаційної диференціації і фракціонування олівіну. Вихідний для нього ультраосновний розплав утворився в результаті часткового плавлення деплетованого мантійного субстрату за умов низької фугітивності кисню і незначного впливу глибинного метасоматозу . Зважаючи на послідовність виділення мінералів, тренди еволюції їх хімічного складу та порівняно низькі значення температури рівноваги олівіну і хроміту , зроблено висновок, що дуніт є продуктом кристалізації залишкового розплаву з підвищеним вмістом Fe, Cr, Al, Ca, K і Na. За особливостями складу хромітів він подібний до дуніту капітанівського комплексу , інтрузиви якого відомі у Голованівській шовній зоні Українського щита і належать до дуніт-гарцбургітової хромітоносної формації палеопротерозойського віку .
Ключові слова: дуніт, олівін, хроміт, флогопіт, амфібол, інтрузив Малий Острожок.
Література
1. Геолого-геофизическая модель Голованевской шовной зоны Украинского щита / Под ред. А.В. Анциферова. – Донецк : Вебер (Донецк. отд.), 2008. – 308 с.
2. Деркач С.С., Зенько В.Г., Лафінчук С.В. та ін. Державна геологічна карта України м-б 1:200 000. Центрально українська серія. Аркуш М-35-ХХІІІ (Бердичів): поясноювальна записка / Міністерство екології та природних ресурсів України, Північне державне регіональне геологічне підприємство “Північгеологія”. – К., 2004. – 120 с.
3. Джексон Е.Д. Вариации химического состава сосуществующих хромита и оливина в хромитовых зонах комплекса Стилуотер // Магматические рудные месторождения. – М. : Недра, 1973. – С. 43–66.
4. Лесная И.М., Касьяненко Е.О., Семка Л.В. Данные изотопного возраста пород тывровской и березнинской толщ днестровско-бугской серии Верхнего Побужья (Украинский щит) // Геохронология и геодинамика раннего докемрия (3,6–1,6 млрд лет) Евразийского континента : Сб. тезисов Международ. науч. конф., посвящной 90летию академика НАН Украины Н.П. Щербака. – К. : Компринт, 2014. – С. 80–81.
5. Панеях Н.А. Эволюция состава шпинели в гипербазитах // Минерал. журн. – 1984. – 6, № 1. – С. 38–52.
6. Перчук Л.Л. Пироксеновый барометр и “пироксеновые геотермы” // Докл. АН СССР . – 1977. – 233, № 6. – С. 1196–1200.
7. Петриченко К.В., Степанюк Л.М., Пономаренко О.М. та ін. Геохронологія гранітоїдів бердичівського типу Побужжя за монацитом і цирконом (Український щит) // Геохронологія та геодинаміка раннього докембрію (3,6–1,6 млрд років) Євразійського континенту: Зб. тез Міжнародн. наук. конф., присвяченої 90-річчю акад. НАН України М.П. Щербака. – К. : Компринт, 2014. – С. 94–95.
8. Плаксенко А.Н. Типоморфизм акцессорных хромшпинелидов ультрамафит-мафитовых магматических формаций. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. – 224 с.
9. Пономаренко А.Н., Степанюк Л.М., Шумлянский Л.В. Геохронология и геодинамика палеопротерозоя Украин ского щита // Геохронология и геодинамика раннего докемрия (3,6–1,6 млрд лет) Евразийского континента: Сб. тез. Международ. науч. конф., посвящной 90-летию академика НАН Украины Н.П. Щербака. – К. : Компринт, 2014. – С. 102–105.
10. Соколов Г.А. Хромиты Урала, их состав, условия кристаллизации и закономерности распространения // Тр. Инта геол. наук АН СССР . Сер. рудн. месторожд. – 1948. – В. 97, № 12. – 128 с.
11. Фомин А.Б. Геохимия ультрабазитов юго-западной части Украинского щита. – К. : Наук. думка, 1979. – 228 с.
12. Фомин А.Б. Геохимия гипербазитов Украинского щита. – К. : Наук. думка, 1984. – 232 с.
13. Цимбал Ю.С. Типоморфізм алмазу та його мінералів-супутників з осадових порід західної частини Українського щита. – К. : Наук. думка, 2014. – 207 с.
14. Цымбал С.Н., Каневский А.Я., Кривдик С.Г. Ультрамафиты Немировской интрузии (Украинский щит) // Мине рал. журн. – 1996. – 18, № 1. – С. 39–47.
15. Brey G.P., Köhler T. Geothermobarometry in four-phase lherzolites. II. New thermobarometers, and practical assessment of existing thermobarometers. // J. Petrol. – 1990. – 31. – P . 1353–1378.
16. Fabries J. Spinel-olivine geothermometry in peridotites from ultramafic complexes // Contribs. Mineral. and Petrol. – 1979. – 69, № 4. – P . 329–336.
17. Hollister, L.S., Grissom, G.C., Peters, E.K. at all. Confirmation of the empirical correlation of Al in hornblende with pressure of solidification of calc-alkaline plutons // Amer. Miner. – 1987. – 72, № 34. – P . 23l–239.
18. Leake B.E. Nomenclature of amphibole // Mineral. Mag. – 1978. – 42. – P . 533–563.
19. Mercier S.C.C. Single-pyroxene thermobarometry // Tectonophysics. – 1980. – 70, № 1–2. – P . 1–37.
20. Roeder P.L., Campbell J.H., Jamieson H.E. A re-evaluation of the olivine-spinel geothermometer // Contrib. Mineral. Petrol. – 1979. – 68, № 3 – P . 325–334.
21. Sachtleben Th., Seck H.A. Chemical control of Al solubiliti in orthopyroxene and its implications on pyroxene geothermometry // Contribs. Mineral. and Petrol. – 1981. – 78. – P . 157–165.