Т.М. Лупашко, А.М. Таращан, О.Є. Гречановська, С.Г. Кривдік
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України пр. акад. Палладіна, 34, м. Київ, 03680, Україна E-mail: lupashkot@ukr.net
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2016, 36: 58-71
https://doi.org/10.15407/gof.2016.36.058
Наведені результати вивчення кристалохімічних особливостей анортоклаз-мезопертиту (Ano-pt) в сієнітах Яст ру бе цького Zr-REE-Yрудопрояву (Сущано-Пержанська тектонічна зона, Волинський блок, Український щит, 1772 ± 17 млн років) за допомогою методів рентгенолюмінесценції (РЛ) та структурного рентгенівського аналізу . Кристали Ano-pt являють собою проростання закономірно орієнтованих низького альбіту (Ab) – матриця і максимального мікрокліну (Mc) – пертити. Вміст альбітової фази в Ano-pt складає від 50 до 75 %. Досліджено спайні по (001) чи (010) виколки кристалів Ano-pt із лейкократових (з фероеденітовою роговою обманкою і біотитом) сієнітів верхньої і з мезоі лейкократових (гастингсит-анітових) сієнітів головної розшарованихсерійта з кварцевих егірин-рибекітових (з анітом) сієнітів центрального ядра. Зразки відібрані з керну свердловини 23с (1500м), пробуреної в центрі масиву . Порівняльний аналіз спектрів РЛ Мс, що утворює пертитову фазу в Ano-ptз сієнітів Яструбецького масиву , і Мс з лужних, сублужних і нормальних за лужністю порід рідкіснометалевих родовищ різного генезису – магматичного Катугінського пірохлорового (Східний Сибір, Росія), метасоматичного Пержанського гентгельвінового (Волинський блок, Український щит) і автометасоматичного Орловського колумбіт-танталіт-мікролітового (Забайкалля, Росія), показав високу генетичну інформативність варіацій якісного складу та концентрації оптично активних центрів укристалах Ano-pt. Зокрема, параметр Fe3+IV / О–Al, O–Si є геохімічним індикатором ступеня диференційованості порід, а направлена зміна його значень відбиває еволюцію фізико-хімічних параметрів мінералоутворювального середовища (в тому числі і вмісту О2 і води у складі летких компонентів). Виявлено, що за високими концентрацією ОАЦ Fe3+IV і значеннями параметру Fe3+IV / О–Al мікроклін пертитової фази у складі Ano-pt з егірин-рибекітових сієнітів Яструбецького масиву практично ідентичний мікрокліну в егірин-рибекіт-анітових породах Катугінського пірохлорового родовища, кристалізація яких відбувалась за високої активності оксигену і магматичної температури. Становлення сієнітів головної розшарованої серії Яструбецького масиву відбувалося за складних Р–Т умов багатостадійного процесу мінера ло утво рення і взаємодії з автометасоматичними розчинами, чому сприяла неодноразова тектонічна активізація з утворенням локальних зон пізньої тріщинуватості. Про це свідчать зафіксовані центри Pb+ (мікроклінова фаза пертитів) в Ano-pt та часткова або повна калішпатизація його кристалів. Високі концентрації Pb+– типоморфна ознака високо упорядкованих мікроклінів з грейзенів Орловського колумбіт-танталіт-мікролітового і Пержанського гентгельвінового родовищ, які формувалися під впливом відповідно залишкових і інфільтраційних флюїдів за більш низької температури. Надходження авто метасоматичних розчинів із глибини в нижні горизонти Яструбецького масиву сієнітів може бути наслідком відкриття нових магматичних камер та “додаткової” кристалізаційної диференціації магматичного розплаву з накопиченням цирконію на пізніх стадіях.
Ключові слова: рідкіснометалеві породи, анортоклаз-пертит, мікроклін, спектри рентгенолюмінесценції, оптичноактивні центри, кристалохімічні особливості, генезис.
Література
1. Азовское редкоземельное месторождение Приазовського мегаблока Украинского щита (геология, минералогия, геохимия, генезис, руды, комплексные критерии поисков, проблемы эксплуатации) / Под ред. А.Н. Пономаренко и А.В. Анциферова. – Донецк : Ноулидж, 2012. – 374 c.
2. Белевцев Я.Н., Коваль В.Б. Бакаржаев А.Х. и др. Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. – К. : Наук. думка, 1995. – 356 с.
3. Безпалько Н.А. Петрологія і акцесорні мінерали гранітів та метасоматитів Північної Волині. – К. : Наук. думка, 1995. – 163 с.
4. Беус А.А., Северов В.А., Ситнин А.А. и др. Альбитизированные и грейзенизированные граниты (апограниты). – М. : Изд-во АН СССР . – 196 с.
5. Вохменцев А.Я., Остроумов Н.М., Марин Ю.Б. и др. Амазоніт. – М. : Недра, 1989. – 192 с.
6. Галецький Л.С., Романюк Л.С. Геолого-геохімічні умови формування Пержанського родовища гентгельвіну // Зап. Україн. мінералогіч. тов-ва. – 2011. – 8. – C. 41–44.
7. Замятин Д.А., Щапова Ю.В., Вотяков С.Л. Структурное моделирование кислородно-вакансионных дефектов в цирконе // Спектроскопия и кристаллохимия минералов : Материалы междунар. науч. конф. – Екатеринбург: Институт геологии и геохимии УрО РАН, 2007. – С. 42–44.
8. Кривдик С.Г., Нечаєв С.В., Ткачук В.И. Новые данные об амфиболах сиенитов Ястребецкого массива (Украин ский щит) // Докл. АН УССР . – 1985. – 10, серия Б. – С. 16–19.
9. Кривдик С.Г., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. – К. : Наук. думка, 1990. – 408 с.
10. Кузнецов Г.В., Таращан А.Н. Люминесценция минералов гранитных пегматитов. – К. : Наук. думка, 1988. – 178 с.
11. Левашова Е.В., Скублов С.Г., Марин Ю.Б., Ли С.-Х., Петров Д.А., Кривдик С.Г. и др. Новые данные о геохимии циркона и возрасте (U-Pb, SHRIMP II) Ястребецкого Zr-REE-Y месторождения (Украинский щит) // Геохи мия. – 2015. – С. 568–576.
12. Лукс Р.К., Ливанова Л.Д., Столов А.Л. Кислородные центры в системах CaF2 : Dy3+ и SrF2 : Dy3+ //Физика твердого тела. – 1969. – 11, Вып. 8. – С. 2241–2247.
13. Лупашко Т.Н., Ильченко Е.А., Кривдик С.Г., Левашова Е.В., Скублов С.Г. Особенности кристаллохимии циркона Азовского, Ястребецкого (Украина) и Катугинского (Россия) редкометалльных месторождений // Минерал. журн. – 2014. – 36, № 4. – С. 20–37.
14. Лупашко Т.Н., Таращан А.Н. Распределение центров рентгенолюминесценции в микроклине как отражение зональности месторождений редкометалльных метасоматитов // Проблемы онтогении минералов. – Л. : Наука, 1985. – С. 119–124.
15. Лупашко Т.Н., Таращан А.Н. Спектроскопические критерии оценки редкометалльных полевошпатовых метасо ма ти тов // Сб. ИГОС НАН и МЧС Украины: Метасоматизм, рудообразование, полезные ископаемые / Глав. ред. Е.А. Кулиш. – Вып. 7. – 2003. – С. 176–188.
16. Лупашко Т.Н., Таращан А.Н., Багмут Н.Н., Мельников В.С. Влияние фазового состава щелочных полевых шпатов на люминесценцию ионов Fe3+ // Кристаллохимия и спектроскопия минералов. – К. : Наук. думка, 1984. – С. 109–115.
17. Лупашко Т.Н., Таращан А.Н., Безпалько Н.А. Центры люминесценции микроклина как индикаторы рудонос ности и щелочности метасоматических пород // Геохимия. – 1985. – № 11. – С. 1621–1629.
18. Лупашко Т.Н., Таращан А.Н., Караева З.Г., Шурига Т.Н. Типоморфные особенности щелочных полевих шпатов из редкометалльных метасоматитов (по данным люминесценции) // Минерал. журн. – 1985. – 7, № 3. – С. 30–45.
19. Лупашко Т.Н., Шурига Т.Н., Силаев В.И., Таращан А.Н., Багмут Н.Н., Калиниченко А.М., Таран М.Н. Распреде ле ния спектроскопически активных центров во флюорите редкометалльных месторождений как отражение эволю ции процессов рудообразования // Минерал. журн. – 2007. – 29, № 3. – С. 82–92.
20. Мельников В.С., Павлишин В.И., Пшенцова Н.П., Усенко О.В. Структурные особенности и симметрия щелочных полевых шпатов из камерных пегматитов Волыни // Минерал. журн. – 1991. – 13, № 4. – С. 12–25.
21. Металиди С.В., Нечаев С.В. Сущано-Пержанская зона. – К. : Наук. думка, 1983. – С. 136.
22. Минералы щелочных редкометалльных метасоматитов и практические результаты их изучения // Сб. науч. трудов. – М. : ВИМС, 1989. – 198 с.
23. Рокачук Т.А. Петрологические аспекты люминесценции полевих шпатов. – К. : Наук. думка, 1988. – 199 с.
24. Рокачук Т.А., Щербаков И.Б., Крамаренко Н.К. и др. Люминесценция салических породообразующих минералов. Петрологические приложения. – К. : ИГМР НАН Украины, 2000. – 85 с.
25. Рудные месторождения СССР / Под редакцией В.И. Смирнова. – М. : Недра, 1978. – 3. – 496 с.
26. Солнцев В.П., Щербакова М.Я., Дворников Э.В. Радикалы SiO2–, SiO33– в структуре ZrSiO4 по данным электронного парамагнитного резонанса // ЖСХ. – 1974. – 15, № 2. – С. 216–221.
27. Таращан А.Н. Люминесценция минералов. – К. : Наук. думка, 1978. – 296 с.
28. Таращан А.Н., Польшин Э.В. Влияние кристаллохимических факторов на спектроскопические параметры ионов Fe3+ в полевых шпатах // Минерал. журн. – 2007. – 3, № 6. – С. 58–69.
29. Ткачук В.И. О генезисе сиенитов Ястребецкого массива (Украинский щит) // Геол. журн. – 1987. – 47, № 2. – С. 106–111.
30. Bambauer H.U., Krause C., Kroll H. TEM investigation of the sanidine / microcline transition across metamotphic zones: the K-feldspar varieties // Eur. J. Mineral. –1989. – N 1. – P . 47–58.