Б.Н. Іванов1
М.О. Донський2, donskoy@nas.gov.ua, https://orcid.org/0000-0002-3037-6346
C.М. Бондаренко2, sbond.igmr@gmail.com, https://orcid.org/0000-0001-7948-3583
В.О. Сьомка2, syomka1949@gmail.com, https://orcid.org/0000-0001-5202-4045
О.Б. Бондаренко2
1 ПЗЕ № 46, КП «Кіровгеологія»
55222, с-ще Підгородна, Первомайський р-н, Миколаївська обл., Україна
2 Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 03142, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
https://doi.org/10.15407/gof.2025.46.003
Розглянуто геологічні та рудно-геохімічні особливості графітових гнейсів і сульфідно-графіт-кварцових порід північної частини Звенигородсько-Братської тектонічної зони західної частини Інгульського мегаблоку (Український щит). Структура зони характеризується наявністю багатьох нерівномірно поширених субмеридіональних швів бластомілонітів, мілонітів, катаклазитів. Ці породи перешаровані зі слабо тектонізованими і незміненими вмісними. Аналітично в межах структури встановлений підвищений вміст комплексу рудних елементів (Cu, Zn, Mo, Ag, Au, As частково Pt, Pd), які визначають геохімічну спеціалізацію графітових гнейсів і сульфідно-графіт-кварцових порід. Виділено дві ділянки інтенсивної графітизації та сульфідизації: в північно-східній частині площі та в обрамленні Липнязького граніт-мігматитового масиву. Кількість графіту в мінералізованих зонах сягає 20 %, інколи в гематит-кварц-графітових і брекчіях є до 30—40 % графіту. Сульфіди утворюють тонку вкрапленість або формують розгалужену сітку різноорієнтованих прожилків і займають до 10 % об’єму порід. Сульфіди представлені піротином, піритом, халькопіритом, сфалеритом, арсенопіритом, молібденітом. Аналіз просторового поширення зон графітизації і золоторудного окварцювання вказує на їхню належність до двох самостійних процесів.
Ключові слова: графіт, сульфідно-графіт-кварцові породи, сульфіди, срібло, золото, Звенигородсько-Братська зона розломів, західна частина Інгульського мегаблоку.