Л.М. Степанюк 1, О.Б. Гінтов 2, С.В. Мичак 2, С.І. Курило 1, Т.І. Довбуш 1, О.В. Зюльцле 1, В.О. Сьомка 1, С.М. Бондаренко 1, Н.О. Коваленко 1
1 – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 03680, просп. акад. Палладіна, 34, Київ, Україна
2 – Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України 03680, просп. акад. Палладіна, 33, Київ, Україна
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2018, 39: 24-35
https://doi.org/10.15407/gof.2018.39.024
Виконано уран-свинцеве ізотопне датування за монацитом кристалічних порід, поширених у бортах долини р. Ятрань від с. Коржова до с. Покотилово. Визначено вік монацитів двопольовошпатових гранітів, млн. рр.: не змінений граніт (с. Давидівка) 2042,7 ± 1,2, тектонізований граніт (с. Коржова) 2036,2 ± 4,7. Уран-свинцева ізотопна система монациту тектонізованого пегматоїдного граніту (с. Дубова) є складнішою ніж двостадійна, що вірогідно обумовлено порушенням закритості ізотопної системи в результаті накладання тектонічних деформацій. За максимально можливий вік монациту можна прийняти найбільше зі значень (2019,3 млн рр.), розрахованих за відношенням 207Pb/206Pb. Несподівано менші значення віку отримано для монацитів із чарнокітоїдів, млн рр.: плагіочарнокіт та ендербітогнейс (огнейсований чарнокіт), (с. Перегонівка, кар’єр) – 2014,6 ± 4,5 та 2037,9 ± 1,3, відповідно, гранатовий ендербітогнейс (гранатовий ендербіт), ендербітогнейс (огнейсований чарнокіт), с. Покотилове) 2028,8 ± 2,8. Як у випадку катаклазованого пегматоїдного граніту (с. Дубова), уран-свинцева ізотопна система монациту ендербітогнейсу (діорит-чарнокіт), с. Лебединка є складнішою за двостадійну. За максимально можливий вік цього монациту можна прийняти найбільше зі значень (1998,9 млн рр.), розрахованих за відношенням 207Pb/206Pb. Вірогідніше це може бути обумовлено тектонічними деформаціями. Не виключено відставання (більш пізній початок) кристалізації монациту в дрібних ксенолітах кристалосланців, наявних у відібраній пробі.
Ключові слова: Ятраньський блок, монацит, уран-свинцевий ізотопний вік, граніт, чарнокітоїди.
Література
1. Бартницкий Е.Н., Бибикова Е.В., Верхогляд В.М., Легкова Г.В., Скобелев В.М., Терец Г.Я. ИГМР-1 – Международный стандарт циркона для уран-свинцовых изотопных исследований. Геохимия и рудообразование. 1995. Вып. 21. С. 164–167.
2. Бондаренко С.М., Степанюк Л.М., Карли З.В., Сьомка В.О., Донський М.О., Сьомка Л.В. Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування. Мінерал. журн. 2015. 37, № 4. C. 106–122.
3. Гинтов, О.Б., Ентин В.А., Мычак С.В., Павлюк В.Н., Зюльцле В.В. Структурно-петрофизическая и тектоно –
физическая основа геологической карты кристаллического фундамента центральной части Голованевской шовной зоны Украинского щита. Геофиз. журн. 2016. 38, № 3. С. 3–28.
4. Гінтов О.Б., Шевчук В.В. Структурованість Українського щита та особливості ранньодокембрійського розломо – утворення на прикладі Голованіської шовної зони. Київ: НВП Інтерсервіс. 2017. 162 с.
5. Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Геологічна карта і карта корисних копалин
кристалічного фундаменту. Центральноураїнська серія. Лист М-36-ХХХІ (Первомайськ). Київ, 2004.
6. Мычак С., Курило С., Муровська А. Структурные особенности кристаллического фундамента Голованевской
шов ной зоны в бассейне р. Ятрань по тектонофизическим данним. Вісник КНУ «Геологія». 2018. №1 (80). С. 23–32.
7. Степанюк Л.М., Довбуш Т.І., Курило С.І., Лісна І.М. Фінальний етап гранітоїдного магматизму в Дністровсько-Бузькому мегаблоці Українського щита. Геохімія та рудоутворення. 2016. Вип. 36. С. 72–81.
8. Степанюк Л.М., Курило С.І., Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Коваленко О.О., Довбуш Т.І., Висоцький О.Б.
Особливості U-Pb ізотопних систем цирконів і монацитів асоціації граніт – «ксеноліт»: петрологічні та
геологічні наслідки. Мінерал. журн. 2017. 39, №1. С. 63–74.
9. Щербаков И.Б. Петрография докембрийских пород центральной части Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1975. 278 с.
10. Щербак М.П. Артеменко Г.В., Бартницкий Е.Н., Верхогляд В.М., Комаристый А.А., Лесная И.М., Мицкевич
Н.Ю., Пономаренко А.Н., Скобелев В.М., Щербак Д.Н. Геохронологическая шкала докембрия Украинского
щита. Киев, Наук. думка, 1989. 144 с.
11. Krough T.E. A low contamination method for hydrotermal decomposition of zircon and extraction of U and Pb for isotopic age determination. Geochim. Cosmochim. Acta. 1973. 37, № 3. P. 485–494.
12. Ludwig K.R. Pb Dat for MS-DOS, version 1.06. U.S. Geol. Survey Open-File Rept. 1989. № 88, 542. P. 40.
13. Ludwig K.R. ISOPLOT for MS-DOS, version 2.0. U.S. Geol. Survey Open-File Rept. 1990. № 88, 557. P. 38.