Резюме
Апофенітові альбітити Українського щита
С.Г. Кривдік
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 03142, просп. акад. Палладіна, 34, м. Київ, Україна
Мова: українська
Геохімія та рудоутворення 2017, 38: 58-69
https://doi.org/10.15407/gof.2017.38.058
Апофенітові альбітити виявлено в Приазов’ї (Чернігівський карбонатитовий комплекс, феніти с. Дмитрівка, б. Тунікова), у західній частині Українського щита (Проскурівський масив лужних порід, феніти Березової Гаті) та Середньому Придніпров’ї (Малотерсянський масив лужних порід). Ці альбітити розвиваються по піроксенових фенітах (частіше як жилоподібні тіла), а в Чернігівському масиві – в екзоконтактах карбонатитових тіл. У процесі формування апофенітових альбітитів найчастіше відбуваються такі метасоматичні перетворення фенітів: на місці лужних пертитових польових шпатів утворюється гранобластовий агрегат, складений переважно альбітом з підпорядкованою кількістю мікрокліну та кальциту, а лужний піроксен заміщується залізисто-магнезіальним біотитом. Ділянками кристалізується Са-Al-амфібол еденіт-гастингситової серії. Порівняно з вихідними фенітами в цих альбітитах понижується коефіцієнт агпаїтності ((Na + K) /Al), позаяк лужні піроксени заміщуються біотитом, а замість безглиноземистих і лужних амфіболів фенітів (рихтерити, рибекіти, арфведсоніти) утворюються Са-Al-амфіболи (еденіт-гастингситової серії). Найбільш цікавою особливістю апогранітоїдних альбітитів є підвищений або високий (порівняно з фенітами або навіть і карбонатитами) вміст Zr, Nb iU , мінераламиконцентраторами яких є циркон, колумбіт, мінерали групи пірохлору. Утворення апофенітових альбітитів зумовлено підвищенням кислотності (і збагаченням водою) первинних ультралужних флюїдів, які на ранніх стадіях спричинили фенітизацію гранітоїдів, а на завершальних (з охолодженням, пониженням лужності і збагаченням Н2О) зумовили локальні перетворення фенітів з формуванням рудоносних альбітитів. Збагачені Zrі Nb апофенітові альбітити в геохімічному аспекті подібні до маріуполітів, але мають і суттєві відмінності від них. В альбітитах відсутній нефелін, головний мінерал маріуполітів, і наявні залізисто-магнезіальні слюди та амфіболи, тоді як в маріуполітах амфіболи відсутні повністю, а вторинні слюди в маріуполітах представлені високозалізистими і збагаченими Mn біотитами. Маріуполіти збіднені Sr і збагачені REE порівняно з апофенітовими альбітитами. Апофенітові альбітити є оригінальними метасоматитами в Україні, їх можна вважати новим типом рудоносних порід на такі рідкісні метали як Nb, Ta i Zr.
Ключові слова: Апофенітовий альбітит, біотит, Ca-Al-амфібол, циркон, колумбіт і пірохлор
Література
01. Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины / Ред. Я.Н. Белевцев. Киев: Наук. думка, 1995. 396 c.
02. Глевасский Е.Б., Кривдик С.Г . Докембрийский карбонатитовый комплекс Приазовья. Киев: Наук. думка, 1981. 227 с.
03. Донской А.Н., Шаркин О.П. Геохимия малых элементов метасоматитов Октябрьского щелочного массива. Гео химия и рудообразование. 1986. Вып. 14. С. 74–81.
04. Дубина А.В., Кривдик С.Г ., Шарыгин В.В. Геохимия нефелиновых и щелочных сиенитов Украинского щита (по данным ICP-MS). Геохимия. 2014. № 10. С. 907–923.
05. Калашник Г .А. Глибинні фактори формування промислових родовищ урану Українського щита. Автореф. дис. д-ра геол. наук. Київ, 2013. 40 с.
06. Кривдік С.Г . Про генезис лужних метасоматитів Українського щита. Геохімія та рудоутворення. 2013. Вип. 33. С. 3–17.
07. Кривдик С.Г ., Брацлавский П.Ф. Фениты Проскуровского массива (Приднестровье). Геол. журн. 1987. 17, № 2. С. 111–124.
08. Кривдік С.Г ., Дубина О.В. Типохімізм мінералів лужно-ультраосновних комплексів Українського щита як індикатор глибинності їх формування. Мінерал. журн. 2005. 27, № 1. С. 64–76.
09. Кривдик С.Г ., Ткачук В.И. Петрология щелочных пород Украинского щита. Киев: Наук. думка, 1990. 408 с.
10. Кривдік С.Г ., Моргун В.Г ., Дубина О.В. Типи лужних метасоматитів Українського щита та фації їх глибинності. Геохімія та рудоутворення. 2012. Вип. 31–32. С. 4–11.
11. Кривдік С.Г ., Моргун В.Г ., Шаригін В.В. Слюди фенітів і лужних метасоматитів Східного Приазов’я. Мінерал. журн. 2010. № 4. С. 3–11.
12. Кривдик С.Г ., Цымбал С.Н., Гейко Ю.В. Протерозойский щелочно-ультраосновной магматизм северо-западной части Украинского щита как индикатор кимберлитообразования. Мінерал. журн. 2003. 25, № 5/6. С. 57–69.
13. Кривдик С.Г ., Шарыгин В.В., Моргун В.Г . Минералы группы астрофиллита в Приазовье, Украина. Материалы XXVIII Междунар. конф. Рудный потенциал щелочного, кимберлитового и карбонатитового магматизма, МоскваМинск, 9–16.09.2011. Минск: Право и экономика, 2011. С. 105–107.
14. Кушев В.Г . Щелочные метасоматы докембрия. Л.: Недра, 1972. 192 с.
15. Литвин А.Л., Егорова Л.Н., Кульчицкая А.А. и др. Астрофиллит – первая находка на Украине. Минерал. журн. – 1987. 8, № 6. С. 77–82.
16. Ляшкевич З.М. Метасоматиты Восточного Приазовья. Киев: Наукова думка, 1971. 204 с.
17. Михальченко І.І., Андреєв О.В. Геохімія ніобію і урану в альбітитах Новоолексіївського рудопрояву, Український щит. Геохімія та рудоутворення. 2015. Вип. 35. С. 19–28.
18. Моргун В.Г . Петрологія лужних метасоматитів Східного Приазов’я. Автореф. дис. канд. геол. наук. Київ, 2012. 24 с.
19. Нечелюстов Г .Н., Пожарицкая Л.К. Эволюция состава пирохлора в одном из карбонатитовых комплексов Восточно-Европейской платформы. Минерал. журн. 1986. 8, № 5. С. 38–48.
20. Степанюк Л.М., Бондаренко С.М., Сьомка В.О., Котвіцька І.М., Андреєв О.В. Джерело натрію та урану ураноносних альбітитів (на прикладі Докучаївського родовища Інгульського мегаблоку Українського щита). Геохімія та рудоутворення. 2012. Вип. 31–32. С. 99–104.
21. Тимошенко О.Д. Геология, вещественный состав и перспективы рудоносности Малотерсянского щелочного массива (Среднее Приднепровье). Автореф. дисс. канд. геол.-минерал. наук. Харьков, 1975. 24 с.
22. Цымбал С.Н., Щербаков И.Б., Кривдик С.Г ., Лабузный В.Ф. Щелочно-ультраосновные породы Городницкой интрузии (северо-запад УЩ). Минерал. журн. 1997. 19, № 3. С. 61–81.
23. Cirelu Sandrine. Metasomatose sodique et Mineralisations uraniferes associees: Exemples du district de KirovogradNovoukrainsk (Ukraine), du Gatholite du Kurupung (Guyana), et du Gisement d’Espinharas (Bresil). These, Docteur de l’Universite Henri Poincare, Nansy I en Geosciences. 2008. pp. 59–63.